Школа спілкування. Практичні роботи. Як зробити приємність іншому. Як попросити про послугу чи допомогу
Мета: пояснити учням, чому вміння слухати є не менш важливим, ніж уміння говорити; розповісти про переваги упевненого і толерантного спілкування та недоліки пасивного й агресивного спілкування; вчити розпізнавати вербальні і невербальні ознаки активного слухання; виховувати толерантне ставлення до точки зору інших.
Хід уроку
I.Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування
— Що таке толерантність?
— Як слід ставитися до людей, які мають проблеми зі здоров’ям?
— Яку людину можна назвати толерантною?
— Подумайте, чим ви можете допомогти людям, які мають проблеми зіздоров’ям.
— Для чого людині потрібне спілкування? (Щоб обмінюватися новинами, допомагати одне одному, дружити, підтримувати, підбадьорювати тощо.)
— З якою людиною вам приємно спілкуватися? (Ввічливою, доброзичливою, привітною, вдячною, чемною, яка вміє слухати, не перебиває тощо — таку людину називають приємним співрозмовником.)
— Що необхідно вміти робити, щоб бути приємним співрозмовником?
(Уважно слухати, тактовно висловлюватися, чемно попросити, не забувати дякувати людям, доброзичливо вітатися і прощатися, обов’язково вибачатися тощо.)
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, яким буває спілкування.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя
— Уміння спілкуватися вкрай потрібне людині. Завдяки спілкуванню ми обмінюємося інформацією, передаємо свої думки, враження тощо. Важливо не тільки вміти говорити, але й уміти слухати. Слухаючи співрозмовника, зосередься на темі розмови, не перебивай, не відволікайся. Виявляй щиру зацікавленість до того, хто говорить, дивися у вічі, посміхайся, будь люб’язним, тактовним, толерантним. Якщо чогось не зрозумів, хочеш щось уточнити або запитати, зроби це, вислухавши фразу або думку до кінця. Якщо ти згоден із думкою мовця, можна підтвердити це мімікою або жестами — кивком голови, усмішкою або короткими фразами: «Так», «Дійсно, так», «Цікаво», «Так, це правда». Підтримуючи розмову і зацікавившись нею, можна спитати: «Що було далі?», «Чим усе закінчилося?» тощо. Коли з тобою говорять, неввічливо дивитися вбік, кривлятися, голосно і невчасно сміятися, промовляти недоречні слова. У різних ситуаціях люди поводяться і спілкуються по-різному. Якщо людина висловлюється чітко і зрозуміло, може пояснити і довести власну точку зору, рішуче відмовитися від небезпечної пропозиції, то це свідчить про впевнену поведінку. Така людина може зробити власний вибір, а не нав’язаний кимось, може домовитися, враховуючи інтереси всіх і не порушуючи прав
інших. Пасивна поведінка виявляється в нерішучості та невпевненості. Люди з такою поведінкою не можуть захистити себе, чітко заявити про свої бажання і потреби. Вони поводяться несміливо, говорять тихо, невиразно, до них не дослухаються, часто взагалі не звертають уваги. Як правило, такі люди не можуть самостійно ухвалити рішення, за них це роблять інші. Вони найчастіше зазнають чужого впливу, нерідко негативного. Є люди, які поводяться агресивно, будь-що відстоюють власну точку зору, нехтуючи інтересами інших. У таких випадках вони впевнені у своїй правоті і не дослухаються до думки інших. Агресія може виражатися в тиску, по-
грозах, образах, сварках. Люди з агресивною поведінкою іноді вдаються і до фізичної сили.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота за підручником (с. 64–67)
1) Читання вірша Л. Вознюк «Невигадана історія про появу мови».
— Що ви дізналися про появу мови?
— Як первісні люди розуміли одне одного?
— Утворіть коло і по черзі привітайтесь одне з одним за допомогою «мови жестів» (намагайтеся не повторюватися).
Запам’ятайте! Люди спілкуються словами і без слів. «Мова жестів» допомагає взаєморозумінню.
— Жест — найдавніша форма людського спілкування. Він досить точно відображає почуття людини — страх, радість, задоволення, гнів, лють тощо. Із часом жест наповнився певним змістом і став одним з елементів спілкування. Ми часто використовуємо привітальний жест, вказівний жест тощо. Слова супроводжуються певними жестами, що робить мовлення переконливішим (ілюстративні жести). Для людей, позбавлених здатності чути й говорити (глухонімих), розроблено систему жестів-знаків, що замінюють мовлення.
Мова жестів має свою абетку, у якій кожній букві відповідає певне положення пальців. Жести доповнюються мімікою та рухами інших частин тіла.
2) Читання оповідання Валентини Осєєвої «Хороше» (с. 143).
— Обговоріть:
Чи захотів хлопчик почути свою сестричку, няню, песика?
У чому полягає різниця між «слухати» і «чути»?
Про кого кажуть: «В одне вухо влітає, а в друге — вилітає»?
3) Робота за малюнками.
— Розгляньте малюнки уважного і неуважного слухача (с. 65).
— Що свідчить про те, що людина уважно слухає (опишіть її вираз обличчя, положення тіла, міміку, жести...)?
— Як можна зрозуміти, що тебе не слухають?
Запам’ятайте! Уміння слухати — найважливіше у спілкуванні.
4) Читання вірша І. Січовика «Невихований ведмідь».
— Розкажіть, які чарівні слова ви знаєте і коли їх доцільно вживати.
5) Робота над прислів’ями.
Як ти до людей, так і люди до тебе.
Щире вітання дорожче за частування.
Від теплого слова і лід розтає.
Слово — не горобець, випустиш — не впіймаєш.
Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як увічливість.
Запам’ятайте! Ввічливість сприяє спілкуванню і добрим стосункам.
6) Практична робота.
— Прочитайте пам’ятку, як правильно висловити прохання.
Як висловити прохання
Приязно подивись на співрозмовника.
Чемно привітайся.
Поясни, чого ти хочеш.
Увічливо попроси допомогти.
Якщо тобі допомогли, щиро подякуй.
Якщо відмовили, перепроси ( «Вибачте, що потурбував»).
2. Робота в парах
— Об’єднайтесь у пари. Нехай один із вас буде «ведмедем», а інший — «пасічником».
Розіграйте сценку, як «ведмідь» просить у «пасічника» скуштувати меду.
Потім поміняйтеся ролями і ще раз розіграйте сценку.
Vі. Підбиття підсумків. Рефлексія
Бесіда
— Поясніть, що означає для вас спілкування.
— Яку людину ви назвали би гарним слухачем?
— Назвіть слова, які не підходять для характеристики доброго спілкування.
— Як ви розумієте прислів’я: «Умій сказати, умій і змовчати»?
Мета: пояснити учням, чому вміння слухати є не менш важливим, ніж уміння говорити; розповісти про переваги упевненого і толерантного спілкування та недоліки пасивного й агресивного спілкування; вчити розпізнавати вербальні і невербальні ознаки активного слухання; виховувати толерантне ставлення до точки зору інших.
Хід уроку
I.Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування
— Що таке толерантність?
— Як слід ставитися до людей, які мають проблеми зі здоров’ям?
— Яку людину можна назвати толерантною?
— Подумайте, чим ви можете допомогти людям, які мають проблеми зіздоров’ям.
— Для чого людині потрібне спілкування? (Щоб обмінюватися новинами, допомагати одне одному, дружити, підтримувати, підбадьорювати тощо.)
— З якою людиною вам приємно спілкуватися? (Ввічливою, доброзичливою, привітною, вдячною, чемною, яка вміє слухати, не перебиває тощо — таку людину називають приємним співрозмовником.)
— Що необхідно вміти робити, щоб бути приємним співрозмовником?
(Уважно слухати, тактовно висловлюватися, чемно попросити, не забувати дякувати людям, доброзичливо вітатися і прощатися, обов’язково вибачатися тощо.)
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, яким буває спілкування.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя
— Уміння спілкуватися вкрай потрібне людині. Завдяки спілкуванню ми обмінюємося інформацією, передаємо свої думки, враження тощо. Важливо не тільки вміти говорити, але й уміти слухати. Слухаючи співрозмовника, зосередься на темі розмови, не перебивай, не відволікайся. Виявляй щиру зацікавленість до того, хто говорить, дивися у вічі, посміхайся, будь люб’язним, тактовним, толерантним. Якщо чогось не зрозумів, хочеш щось уточнити або запитати, зроби це, вислухавши фразу або думку до кінця. Якщо ти згоден із думкою мовця, можна підтвердити це мімікою або жестами — кивком голови, усмішкою або короткими фразами: «Так», «Дійсно, так», «Цікаво», «Так, це правда». Підтримуючи розмову і зацікавившись нею, можна спитати: «Що було далі?», «Чим усе закінчилося?» тощо. Коли з тобою говорять, неввічливо дивитися вбік, кривлятися, голосно і невчасно сміятися, промовляти недоречні слова. У різних ситуаціях люди поводяться і спілкуються по-різному. Якщо людина висловлюється чітко і зрозуміло, може пояснити і довести власну точку зору, рішуче відмовитися від небезпечної пропозиції, то це свідчить про впевнену поведінку. Така людина може зробити власний вибір, а не нав’язаний кимось, може домовитися, враховуючи інтереси всіх і не порушуючи прав
інших. Пасивна поведінка виявляється в нерішучості та невпевненості. Люди з такою поведінкою не можуть захистити себе, чітко заявити про свої бажання і потреби. Вони поводяться несміливо, говорять тихо, невиразно, до них не дослухаються, часто взагалі не звертають уваги. Як правило, такі люди не можуть самостійно ухвалити рішення, за них це роблять інші. Вони найчастіше зазнають чужого впливу, нерідко негативного. Є люди, які поводяться агресивно, будь-що відстоюють власну точку зору, нехтуючи інтересами інших. У таких випадках вони впевнені у своїй правоті і не дослухаються до думки інших. Агресія може виражатися в тиску, по-
грозах, образах, сварках. Люди з агресивною поведінкою іноді вдаються і до фізичної сили.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота за підручником (с. 64–67)
1) Читання вірша Л. Вознюк «Невигадана історія про появу мови».
— Що ви дізналися про появу мови?
— Як первісні люди розуміли одне одного?
— Утворіть коло і по черзі привітайтесь одне з одним за допомогою «мови жестів» (намагайтеся не повторюватися).
Запам’ятайте! Люди спілкуються словами і без слів. «Мова жестів» допомагає взаєморозумінню.
— Жест — найдавніша форма людського спілкування. Він досить точно відображає почуття людини — страх, радість, задоволення, гнів, лють тощо. Із часом жест наповнився певним змістом і став одним з елементів спілкування. Ми часто використовуємо привітальний жест, вказівний жест тощо. Слова супроводжуються певними жестами, що робить мовлення переконливішим (ілюстративні жести). Для людей, позбавлених здатності чути й говорити (глухонімих), розроблено систему жестів-знаків, що замінюють мовлення.
Мова жестів має свою абетку, у якій кожній букві відповідає певне положення пальців. Жести доповнюються мімікою та рухами інших частин тіла.
2) Читання оповідання Валентини Осєєвої «Хороше» (с. 143).
— Обговоріть:
Чи захотів хлопчик почути свою сестричку, няню, песика?
У чому полягає різниця між «слухати» і «чути»?
Про кого кажуть: «В одне вухо влітає, а в друге — вилітає»?
3) Робота за малюнками.
— Розгляньте малюнки уважного і неуважного слухача (с. 65).
— Що свідчить про те, що людина уважно слухає (опишіть її вираз обличчя, положення тіла, міміку, жести...)?
— Як можна зрозуміти, що тебе не слухають?
Запам’ятайте! Уміння слухати — найважливіше у спілкуванні.
4) Читання вірша І. Січовика «Невихований ведмідь».
— Розкажіть, які чарівні слова ви знаєте і коли їх доцільно вживати.
5) Робота над прислів’ями.
Як ти до людей, так і люди до тебе.
Щире вітання дорожче за частування.
Від теплого слова і лід розтає.
Слово — не горобець, випустиш — не впіймаєш.
Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як увічливість.
Запам’ятайте! Ввічливість сприяє спілкуванню і добрим стосункам.
6) Практична робота.
— Прочитайте пам’ятку, як правильно висловити прохання.
Як висловити прохання
Приязно подивись на співрозмовника.
Чемно привітайся.
Поясни, чого ти хочеш.
Увічливо попроси допомогти.
Якщо тобі допомогли, щиро подякуй.
Якщо відмовили, перепроси ( «Вибачте, що потурбував»).
2. Робота в парах
— Об’єднайтесь у пари. Нехай один із вас буде «ведмедем», а інший — «пасічником».
Розіграйте сценку, як «ведмідь» просить у «пасічника» скуштувати меду.
Потім поміняйтеся ролями і ще раз розіграйте сценку.
Vі. Підбиття підсумків. Рефлексія
Бесіда
— Поясніть, що означає для вас спілкування.
— Яку людину ви назвали би гарним слухачем?
— Назвіть слова, які не підходять для характеристики доброго спілкування.
— Як ви розумієте прислів’я: «Умій сказати, умій і змовчати»?
