Показ дописів із міткою зубна щітка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою зубна щітка. Показати всі дописи

вівторок, 18 жовтня 2016 р.

ГІГІЄНА ПОРОЖНИНИ РОТА

ГІГІЄНА ПОРОЖНИНИ РОТА
Мета
Познайомити з класифікацією зубів; розказати про роль зубів для людини; повторити правила догляду за ротовою порожниною; формувати звичку вживати продукти, корисні для зубів.
Результати навчання
Наприкінці заняття учні мають уміти:
- розказати про хвороби ротової порожнини;
- назвати групи зубів;
- назвати корисні та шкідливі для зубів продукти;
- продемонструвати правила догляду за зубами.
Обладнання і матеріали
- аркуші паперу зі словами «РІЗЦІ», «ІКЛА», «МАЛІ КУТНІ», «ВЕЛИКІ КУТНІ» за кількістю учнів;
- картки зі словами для роботи в групах
СИР                                                       КЕФІР
ЩУКА                                                  КАРАСЬ
МОРКВЯНИЙ САЛАТ                      КАПУСТЯНИЙ САЛАТ
ГАМБУРГЕР                                       СОЛОДКА ВОДА
НЕОЧИЩЕНЕ НАСІННЯ                 ЦУКЕРКИ;
- аркуші паперу формату А-4 за кількістю пар.
Що підготувати заздалегідь
Принести кожному учневі люстерко.
Орієнтовний план уроку
Стартові завдання                           3 хв.
Інформаційне повідомлення          5 хв.
Інсценування                                   8 хв.
Робота в группах                             7 хв.
Руханка                                             2 хв.
Самоаналіз                                       4 хв.
Практична робота                           7 хв.
Підсумкове завдання                      4 хв.
Стартові завдання (повторити попередній матеріал і перейти до нового)
1. Пригадати вивчене на попередньому уроці:
– Чому треба піклуватися про зір?
- Як потрібно піклуватися про слух?
- Продемонструйте вправи для очей.
- Що з минулого уроку ви взяли собі за правило?
2. Назвати тему і завдання уроку.
3. Виконати стартове завдання на с. 38 підручника – пригадати свої враження від відвідування стоматолога.
4. Виконати завдання 1 в зошиті на с. 18. (Посміхнулись гарно губи – тридцять два у роті зуби).
Інформаційне повідомлення (розказати про хвороби ротової порожнини)
Прочитати текст у підручнику на с. 38 «Захворювання ротової порожнини».
- Для чого потрібна зубна емаль?
- Чим її можна пошкодити?
- Яка ознака запалення ясен?
Розглянути малюнок 9 і пояснити, що карієс треба лікувати на ранніх стадіях (мал. 1, 2), коли він пошкодив лише зубну емаль.
Інсценування (познайомити з класифікацією і значенням зубів)
Прочитати в підручнику на с. 39 текст «Групи зубів». Розглянути таблицю 4 і малюнок, знайти групи зубів. Роздати дітям аркушики зі словами «РІЗЦІ», «ІКЛА», «МАЛІ КУТНІ», «ВЕЛИКІ КУТНІ».
Діти об’єднуються в 4 групи і готують інсценівку про призначення зубів своєї групи, їх кількість.
Презентувати роботи.
Робота в групах (вчити розрізняти корисні та шкідливі для зубів продукти)
Об’єднати дітей у 2 групи. Одній групі роздати картки і словами СИР, ЩУКА, МОРКВЯНИЙ САЛАТ, ГАМБУРГЕР, НЕОЧИЩЕНЕ НАСІННЯ, другій – КЕФІР, КАРАСЬ, КАПУСТЯНИЙ САЛАТ,СОЛОДКА ВОДА, ЦУКЕРКИ. Діти мають, користуючись таблицею 5 на с. 40 підручника, визначити, корисні для зубів ці продукти, чи шкідливі. Пояснити, чим саме.
Виконати завдання 2 в зошиті на с. 18.
Руханка (виконати рухливі вправи)
Пограти в гру «Що ви, зубки, любите?». Вчитель називає продукти.
Діти відповідають: «Це ми любимо!», плескають у долоні. Або «Цього ми не любимо!», присідають.
(Кефір, молоко, цукерки, торти, смажене насіння, морква, нелущені горіхи, капуста, риба, сир, хот-дог, кола).
Самоаналіз (вчити контролювати здоров’я зубів)
Прочитати в підручнику на с. 41 текст «Догляд за порожниною рота».
За допомогою люстерка дослідити:
- ясна (здорові ясна блідо-рожевого кольору),
- зубну емаль (на ній не має бути плям),
- прикус.
Висновок: потрібно постійно стежити за зубами.
Практична робота (формувати звички, що допоможуть зберегти зуби)
Об’єднати дітей у пари. Роздати аркуші А-4. Користуючись текстом на с. 41, скласти пам’ятку для молодших школярів про основні правила догляду за порожниною рота:
1. Чистити зуби двічі на день.
2. Робити це 2-3 хвилини.
3. Міняти щітку 4 рази на рік.
4. Кожні півроку відвідувати стоматолога.
5. Користуватися пастою з фтором.
Виконати завдання в зошиті на с. 19.
Підсумкове завдання (закріпити отримані знання)
1. Чому необхідно турбуватися про зуби?
2. Які корисні продукти ти вживаєш?
3. Користуючись пам’яткою, протестуйте себе. Якщо ви набрали 5 балів, то ви правильно турбуєтесь про свої зуби.

Гігієна порожнини рота

Щоб мати здорові зуби, потрібно дотримуватися правил догляду за ротовою порожниною:
• чисть зуби двічі на день — після сніданку і перед сном;
• зуби потрібно чистити регулярно і правильно; правильний догляд передбачає особливу процедуру та час чищення не менше 3 хв;
• проконсультуйся у стоматолога. Він у подробицях пояснить тобі прийоми чищення зубів та підкаже, яку щітку та зубну пасту краще використовувати;
• добре мий щітку після кожного чищення зубів; міняй щітку кожні 3 місяці;
• щоб видалити залишки їжі між зубів, користуйся зубною ниткою (флосом). Правила користування зубною ниткою підкаже стоматолог;
• полощи ротову порожнину після кожного прийому їжі, використовуй для полоскання зубний еліксир;
• відвідуй стоматолога двічі на рік. Він побачить проблеми із зубом на самому початку, що допоможе зберегти більшу частину зуба;
• щоб зберегти здорові зуби, вживай корисну їжу та відмовся від поганих звичок.


"Основи здоров'я" 4 клас Бібік

субота, 29 листопада 2014 р.

Урок. Особливості догляду за зубами і порожниною рота. Вибір засобів особистої гігієни




Особливості догляду за зубами і порожниною рота. Вибір засобів особистої гігієни



про основні вимоги до гігієни ротової порожнини; про ознаки хвороб зубів і неправильного прикусу; про те, якими мають бути зуби у здорової людини; про те, як вибирати засоби особистої гігієни.
Усіх нас приваблює посмішка з білосніжними зубами! Але щоб на довгі роки зберегти зуби здоровими, за ними треба ретельно доглядати.

Перші зуби називають молочними. Вони з’являються у дитини у віці 6-10 місяців. їх усього двадцять. За молочними зубами слід доглядати, вчасно лікувати. Як ви думаєте, навіщо? Адже з часом їх змінять постійні.
Якщо зуби не чистити, на них утворюється так званий зубний наліт. Це липка речовина жовтувато-білого кольору. В зубному нальоті розмножуються шкідливі бактерії, які руйнують зуби та спричиняють запалення ясен. Регулярне чищення зубів дає змогу позбутися залишків їжі та зубного нальоту.

Щоб запобігти захворюванням зубів, потрібно двічі на рік відвідувати стоматолога. Лікар перевірить, чи всі зуби ростуть рівно, чи в них немає дірок, чи немає запалення ясен. Здорові ясна світло-рожевого кольору, щільні, не кровоточать.
Ви часто чуєте про таке захворювання, як карієс. Це процес руйнування зуба (мал. 24).
Які причини появи карієсу
1.    Недотримання гігієни ротової порожнини, через що утворюється зубний наліт і виникає запалення ясен. Причиною утворення зубного нальоту є також надмірне вживання солодощів.
2.    Вживання питної води низької якості. У деяких регіонах вода містить недостатню кількість певних речовин, зокрема фтору. Там люди частіше хворіють на карієс.
3.    Вживання продуктів харчування з недостатньою кількістю деяких мінеральних речовин (кальцію, заліза) та вітамінів.
4.    До захворювання на карієс схильні люди з так званим неправильним прикусом. Він утворюється тоді, коли верхні та нижні зуби змикаються не так як треба (див. словник термінів). Якщо ви помітили у себе неправильний прикус, обов’язково зверніться до лікаря-ортодонта.
5. Неправильне користування жувальною гумкою. Вона може перебувати в роті не більше ніж 3-5 хвилин. Потім її слід виплюнути.
Для того щоб запобігти карієсу, слід додержувати таких правил:
1.    Ретельно дотримуватися гігієни ротової порожнини.
2.    Регулярно (двічі на рік) відвідувати стоматолога для профілактичного огляду рота і вчасного виявлення хворих зубів. Консультуватися в лікаря щодо вибору зубної пасти.
3.    Стежити за своїм раціоном. Харчування має бути повноцінним і збалансованим щодо необхідних мінеральних речовин і вітамінів.
4.    Обмежити вживання солодощів, особливо морозива і льодяників.
Як правильно доглядати за ротовою порожниною
1.    Чистити зуби потрібно зубною пастою двічі на день -вранці та ввечері перед сном.
2.    Зубна щітка має бути середньої жорсткості з досить гнучкими щетинками.
3.    Чистити зуби слід підмітальними рухами, спрямовуючи щетину щітки під гострим кутом до них.
4.    Рух щітки у верхньому ряді зубів - зверху вниз, у нижньому - знизу вверх.
5.    Жувальні поверхні зубів верхньої та нижньої щелеп очищують обертальними рухами щітки, щетину якої спрямовують перпендикулярно до них (мал. 25).
6.    Чистити зуби слід не менше трьох хвилин.
7.    Після чищення зубів щітку треба ретельно вимити з милом під проточною водою та поставити у склянку так, щоб щетина висохла.
8.    Зубну щітку слід міняти не рідше, ніж раз у три-чо-тири місяці.
9.    Після кожного вживання їжі обов’язково прополіскуйте рот.
Ваш молодший брат уже рік користується зубною щіткою і не хоче з нею розлучатися. Як ви йому поясните, що щітку потрібно регулярно міняти?

1.    Як правильно чистити зуби?
2.    Що таке неправильний прикус і як він впливає на стан здоров’я зубів?
3.    Які причини захворювання на карієс, як можна запобігти цій хворобі?
4.    Для чого потрібно двічі на рік відвідувати стоматолога, навіть коли зуби не болять?

З допомогою шкільного стоматолога підберіть собі зубну пасту.

ПРАКТИЧНА РОБОТА
Тема: Вибір засобів особистої гігієни
Мет а: навчитися добирати засоби індивідуальної гігієни залежно від життєвої ситуації.
Обладнання: малюнки засобів гігієни та засоби гігієни, які принесли учні та вчитель.
Хід роботи:
1.    Об’єднайтесь у групи.
2.    Кожна група має розробити проект щодо того, якими засобами особистої гігієни слід користуватися, якщо виникає така життєва ситуація:
а)    ви перебуваєте в домашніх умовах, відвідуєте школу, уроки фізичного виховання, спортивні секції;
б)    ви відпочиваєте в літньому таборі, розташованому в лісі, живете в дерев’яних будиночках зі зручностями на вулиці, але маєте можливість на вихідні приїздити додому;
в)    ви від’їжджаєте на відпочинок до моря (термін -ЗО діб), табір розташований у наметовому містечку;
г)    ви вирушаєте в подорож у гори (термін - 10 діб), вам повідомили, що вдень мандруватимете автобусом, а ночуватимете в готелі.
3.    Кожна група записує на дошці назви засобів особистої гігієни, які потрібні в даній ситуації.
4.    Виберіть з наведеного нижче переліку засоби особистої гігієни та поясніть свій вибір.
Мило, сорочка, шкарпетки, гребінець, туалетний папір, пральний порошок, зубна щітка, шампунь, крем для обличчя, постільна білизна, рушник, мочалка, носовичок, зубна паста, засіб для миття посуду, гель для душу.
5.    Проаналізуйте ситуацію. Дві подружки прийшли на дискотеку. Одна з них забула вдома гребінець і попросила дозволу скористатися гребінцем іншої дівчини. Та відмовила. Дівчата посварилися. Як ви вважаєте, чи правильно вчинила дівчина, що не позичила свого гребінця? Як можна зарадити цій ситуації?
6. Зробіть висновки і запишіть їх у свій робочий зошит.

Гігієнічний догляд за порожниною рота

Гігієнічний догляд за порожниною рота

Урок. Особливості догляду за зубами і порожниною рота. Вибір засобів особистої гігієни


Поганий запах з рота


Від чого болять зуби?


Історія виникнення зубної щітки

Чищення зубів (стандартний метод) - вранці і увечері. Алгоритм. 

 Методи чищення зубів

 Заміна щітки.

 Вимоги, що пред'являються до зубних щіток

 Класифікації зубних щіток. Які бувають щітки?

Дитячі зубні щітки

 Електричні зубні щітки

Зубні щітки спеціального призначення

 Акустичні зубні щітки. Іонні зубні щітки

 Зубні щітки для очищення язика

 Професійна гігієна ротової порожнини

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 Догляд за порожниною рота ЛІТЕРАТУРА 

Догляд за порожниною рота ЛІТЕРАТУРА

 Догляд за порожниною рота
ЛІТЕРАТУРА
 1.Л.Г.Павленко Профилактика стоматологических заболеваний.-Полтава-2004-29-31,40- 44ст.
 2.Л.А.Хоменко, Н.В.Биденко, Е.И.Остапко, В.И.Шматко Современные средства
 экзогенной профилактики полости рта – К.: Книга-плюс,2001р-83-109ст.
 3.С.Б.Улітовский Енциклопедія профілактичної стоматології

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Комплексна система профілактики стоматологічних захворю­вань — це система профілактичних патогенетично обгрунтованих заходів, спрямованих на оздоровлення організму та органів порожни­ни рота шляхом підвищення рівня їх резистентності та зниження інтенсивності впливу несприятливих факторів. Вона включає:
а) санітарно-просвітницьку роботу серед населення;
б) навчання принципів раціонального харчування;
в) навчання правил гігієни порожнини рота;
г) ендогенне використання препаратів фтору;
д) застосування засобів місцевої профілактики;
є) раннє виявлення стоматологічних захворювань;
є) вторинну профілактику (санацію порожнини рота).
Основні етапи її організації
1. Визначення черговості дитячих закладів, у яких буде запроваджуватись профілактика стоматологічних захворювань. Це питан­ня  вирішується спільно районними   (міськими)   відділами охорони здоров'я та освіти. При цьому береться до уваги комплекс місцевих умов і потреба у профілактичних заходах.
 2. Укладення  договору   між   службою   охорони   здоров'я   та просвіти,   який   передбачає   взаємні   обов'язки   сторін.   Керівники просвіти   зобов'язані   виділити   необхідні   кошти   для   обладнання
спеціальних   кабінетів,   закупити  засоби  особистої  гігієни,   наочні посібники  і  т.п.  Керівники служби охорони здоров'я виділяють і готують необхідні  кадри. Директори шкіл повинні взяти на себе обов'язок забезпечити відповідно до реальних можливостей облад­нання кабінетів або куточків гігієни.
3. Підготовка медичних кадрів вищої та середньої ланки для проведення      обстежень,      санітарно-просвітницької      роботи      і профілактичних заходів. їх готують із лікарів та середнього медичного      персоналу      дитячих      стоматологічних      поліклінік.
4.Вивчення та врахування кліматогеографічних факторів, особливостей харчування, складу води, побуту, звичок. При цьому маються на увазі можливості впливу клімату, рівня сонячної інсоляції, вітрів та холодових режимів, особливостей біохімії грунтів, ступеня твердості води, вмісту у ній фтору, споживання легкозасвоюваних вуглеводів, режиму їх прийому, кількості природних вітамінів у їжі, рівня вживання молока та молочних продуктів, збалансованості харчування    за    основними    показниками,    рівня    вживання    ряду мікроелементів,  чаю,  його сортів та інших факторів, які  можуть впливати на рівень стоматологічної захворюваності.
5.Епідеміологічне обстеження дітей для виявлення рівня уражуваності  основними  стоматологічними   захворюваннями   (індекси КПВ, PI, PMA, потреба в лікуванні). На основі даних обстеження
можна обчислити необхідні сили для профілактики та лікування, а також розподілити всіх дітей на диспансерні групи для диференціації об'єму лікувальної та профілактичної роботи.
Епідеміологічне обстеження включає три послідовні етапи:
- підготовчий період;
- власне обстеження;
- аналіз результатів
Підготовчий етап включає:
- підготовку персоналу;
- вибір груп населення;
- вибір районів проведення
Відповідно до рекомендацій ВООЗ оглядають ключові вікові групи ( 5-6 років, 12 років, 15 років, 35-44 року, 65 років і старше).
У кожному районі необхідно оглянути по 50 чоловік сільського і міського населення однієї вікової групи.
Показники стоматологічного статусу кожної людини вносять до спеціальної карти. Після здійснення обстеження всі результати зводять в таблиці, і отримані дані дозволяють судити про наявність стоматологічних захворювань і потреби в терапевтичному, хірургічному, ортопедичному і ортодонтичному лікуванні і профілактиці населення конкретного регіону.
6.Оснащення та підготовка приміщень і створення умов для впровадження профілактичних заходів. Суть заходу полягає у придбанні   засобів  та  предметів  профілактики,   виготовленні  наочних посібників, підготовці кімнат (куточків) гігієни порожнини рота.
7. Визначення      характеру,      об'єму      та      послідовності профілактичних заходів у різних диспансерних групах. Даний етап будується  на  результатах  епідеміологічного обстеження,  вивчення кліматогеографічних   особливостей,   харчування,   складу   води   та інших факторів. Відповідно до особливостей епідеміології, клініки та патогенезу стоматологічних захворювань у даному регіоні і місцевих умов     треба     визначити     характер,     об'єм     та     послідовність профілактичних   заходів.   Програми  будуть  відрізнятись  у   різних регіонах і визначатись початково рівнем захворюваності. В районах із високою інтенсивністю карієсу необхідно прагнути до зниження її до помірної, в районах із помірною — до низької. У тих районах, де інтенсивність карієсу низька, стоматологи повинні стежити за її стабільністю.
8.Проведення санітарно-просвітницької роботи із педагогами, батьками та медичними працівниками шкіл. Даний етап обов'язково повинен  передувати  запровадженню профілактики,  оскільки лише переконані у її необхідності співробітники дитячих закладів можуть стати надійними помічниками стоматологів у роботі.
9.Проведення уроків та практичних занять з гігієни порожнини рота, контроль за рівнем гігієни, заходи щодо покращення харчу­вання.  Практичним  заняттям завжди мають передувати бесіди та виступи лікарів, що переконують дітей у їх необхідності.
10.Застосування   профілактичних   засобів,   які   мають  бути дібрані відповідно до даних епідеміологічних та інших обстежень.
11.Повторне епідеміологічне обстеження і визначення ефек
тивності проведених заходів. Це — завершальний етап, який зви­чайно   проводиться   кожні   5   років   після   практичного   початку профілактики. 
Ефективність проводжуваних профілактичних заходів визначають порівнянням із даними почат­кового епідеміологічного обстеження. Основним критерієм ефективності профілактики карієсу зубів є рівень інтенсивності карієсу у дітей віком 12 років, а ефективність профілактики захворювань пародонту оцінюється за CPITN у підлітків 15 років.
Організаційну ефективність треба оцінювати на рівні охоплення контингенту профілактичними заходами (у відсотках від чисельності дітей у колективі, в якому реалізується профілактика з першого року запровадження).
Медичну ефективність можна оцінити не раніш як через 2 роки після початку запровадження методу на колективі дітей: І) за зни­женням поширеності карієсу (у відсотках від кількості дітей у ко­лективі); дзеркальним відображенням цього показника є індекс здо­ров'я — питома вага здорових із відсутністю карієсу (у відсотках від чисельності контингенту); 2) за зниженням інтенсивності карієсу (серед суми кількості каріозних та пломбованих зубів — КП3 для тимчасових зубів; каріозних, пломбованих і видалених зубів — КПВ3 — для постійних зубів); 3) за зниженням приросту інтенсивності карієсу (КП3 і КПВ3) порівняно з аналогічними да­ними у зіставлюваному контингенті, не охопленому профілактикою (діти з тієї ж місцевості, того ж віку, з тим самим характером харчування та рівнем соматичної захворюваності) за один рік.
Запроваджувати програму профілактики треба дифе­ренційовано, залежно від віку. Увага має бути зосереджена на вагітних жінках, дітях молодшого віку із постійним охопленням усього дитячого, а потім і дорослого населення.
Заходи щодо запобігання захворювань зубів та пародонту у вагітних жінок проводяться на базі жіночих консультацій. Лікар-стоматолог, закріплений за жіночою консультацією, працює у тісному контакті із акушером-гінекологом і терапевтом, використовує їх дані по диспансерному спостереженню за станом здоров'я вагітних жінок, здійснює санацію порожнини рота.
Профілактичні заходи, навчання методиці чистки зубів при першому та подальших відвіданнях, контроль за правильністю виконання чистки, зняття відкладень, обробку зубів фторлаком, ремінералізуючим розчином проводить лікар-стоматолог або спеціально навчена на базі стоматологічного закладу медична сестра при відвіданні вагітною жінкою жіночої консультації один раз на місяць.
Профілактична робота серед дітей проводиться в організованих колективах.
Лікар-стоматолог, який обслуговує відповідний колектив дітей, складає план санітарно-гігієнічного виховання серед батьків та співробітників дитячого закладу (вихователів та працівників кухні).
Медичні сестри дитячих дошкільних закладів проходять підготовку з методів реалізації програми профілактики стомато­логічних захворювань на базі стоматологічних поліклінік та відділень. Надалі медичні сестри проводять тематичні заняття з пропаганди санітарно-гігієнічних знань серед батьків та вихователів дитячих дошкільних закладів.
Медичні сестри, вихователі та батьки повинні щоденно конт­ролювати режим вживання дітьми вуглеводів, виховувати звичку полоскати порожнину рота між основними прийомами їжі.
Лікар-стоматолог оглядає кожну дитину віком 1 рік і виділяє групи дітей із підвищеним ризиком виникнення карієсу зубів для диспансерного спостереження.
У регіонах з помірним та високим рівнем інтенсивності карієсу зубів серед населення дітям дошкільного віку рекомендується вико­ристання місцевих протикаріозних засобів: аплікація фторовмісним лаком (2 рази на рік), полоскання ремодентом (3 рази на рік).
При проведенні профілактичної роботи у дитячих дошкільних закладах треба надавати увагу попередженню розвитку шкідливих звичок.
В основі проведення програми профілактики стоматологічних захворювань серед дітей у школах лежить комплексний підхід. Вибір програми не може бути стандартизований для всіх шкіл, оскільки він залежить від кадрових можливостей, наявності коштів, особли­востей складу води.
Досить важливим є правильне суміщення санаційної та профілактичної роботи лікаря, які мають служити одній меті — оздоровленню дітей та зниженню приросту захворюваності.
За домовленістю з організаціями колективного харчування і батьками мають бути внесені корективи до меню шкільної їдальні і домашнього харчування,  вжито заходів щодо боротьби із шкідливими
звичками у харчуванні.         
При складенні розкладу занять у 1—3-х класах на початку навчального року необхідно узгодити із завідуючим навчальною ча­стиною школи порядок проведення профілактичної роботи у класах початкової школи.
Планування і реалізація  заходів комплексної профілактики можлива на трьох рівнях, що узгоджується з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (1980).
Первинний рівень
Мета:    попередження захворювань.
Методи: державні, медичні, гігієнічні, виховні, особисті по забезпеченню фізіологічних процесів дозрівання, попередження і усунення карієсогенної ситуації в порожнині рота.
Ефективність: зниження рівня і частоти стоматологічних захворювань.
Місця проведення: дитячі сади, школи, інші учбові заклади і організовані дитячі колективи.
Основні виконавці: керівники учбових закладів, викладачі валеології, вихователі, вчителі, медичні працівники, батьки, організатори охорона здоров'я - під керівництвом і консультацією стоматологів.
На рівні первинної профілактики вирішується завдання підвищення резистентності організму дитини і тканин порожнини рота.
Вторинний рівень
Мета:  попередження ускладнень карієсу і інших    стоматологічних захворювань.
Методи: санація (оздоровлення) порожнини рота, використовуючи хірургічні, ортодонтичні, терапевтичні, ортопедичні методи лікування.
Ефективність: зниження    рівня    ускладнень    стоматологічних захворювань.
Місце     проведення: стоматологічні лікувально-профілактичні установи.
Основні виконавці:   організатори охорони здоров'я, лікарі стоматологи. На рівні вторинної профілактики вирішується завдання оздоровлення порожнини рота (санація).
Третинний рівень
Мета:   реабілітація функціональна, косметична, соціальна.
Методи: державні, соціальні, медичні, спеціальні, методи терапевтичного, хірургічного, ортопедичного, ортодонтичного лікування.
Ефективність: повернення функціональних, косметичних і других можливостей організму людини.
Місце     проведення: стоматологічні     лікувально-профілактичні установи.
Основні виконавці:   організатори охорони здоров'я, лікарі стоматологи.
На третинному рівні вирішується завдання відновлення втрачених функцій органів порожнини рота (реабілітація).
У комплексній системі профілактики на первинному рівні важливе місце займають медичні і гігієнічні заходи.

Професійна гігієна ротової порожнини

Одним з найважливіших і невід'ємних етапів збереження стоматологічного здоров'я є професійна гігієна ротової порожнини, яка полягає у видаленні м'якого зубного нальоту і зубного каменю за допомогою спеціальних засобів та професійного обладнання. У 80% випадках незадовільна гігієна є основною причиною виникнення запальних процесів ясен (гінгівіту, парадонтиту), що в результаті призводить до втрати зубів.
В ротовій порожнині є велика кількість мікроорганізмів. Навіть за допомогою найсучасніших засобів гігієни Ви не зможете в домашніх умовах очистити деякі ділянки зубів від залишків їжі. Мікроорганізми, разом з їжею утворюють м’який зубний наліт. Продуктами життєдіяльності мікроорганізмів зубного нальоту є кислоти, які в свою чергу не тільки провокують утворення карієсу, а й руйнують кістку, в якій знаходяться зуби. Наліт накопичується, десна запалюється, втрачає еластичність та починає кровоточити. Під дією мінералів і солей, які є в слині м’який наліт мінералізується, стає твердим, утворюючи зубний камінь. Він є надясенний (видимий) та підясенний (невидимий). При появі підясенного каменю в яснах відбуваються зміни: руйнується зв'язка зуба, паралельно починає розсмоктуватись кістка навколо зуба, зуб стає рухомий. В роті з’являється характерний неприємний запах. Такі зміни дають бактеріям можливість проникнення в кров’яну системи та розповсюджуватись по всьому організму. Проникнення бактерій в кров може спричинити появу хронічних захворювань різних органів та систем, зокрема серцево-судинної системи. Щоб запобігти цьому ми рекомендуємо проводити професійну гігієну ротової порожнини мінімум двічі на рік.
Візит до гігієніста розпочинається з огляду пацієнта і встановлення діагнозу, визначаються гігієнічні індекси методом зафарбовування зубів індикатором зубного нальоту. Інтраоральною камерою проводиться фотодокументація до початку та після лікування.
Коротко про етапи проведення професійної гігієни:
·                 за допомогою ультразвукового скейлінгу ми знімаємо тверді зубні відкладення. Ультразвук згубно діє на бактерії, залишаючи поверхню практично стерильною.
·                 ручний скейлінг: працюємо ручним інструментом — кюретами  в парадонтальних кишенях (глибоких ділянках зубів), відполіровуючи при цьому сам корінь. Для імплантантів ми використовуємо спеціальні кюрети з титановим покриттям, які не пошкоджують поверхню імплантата.
·                 полірування за допомогою повітряно - абразивного методу системою Prophyflex німецької компанії Kavo і спеціального порошку Prophypearls, основним компонентом якого є карбонат кальцію. Порошок у поєднанні з водою і повітрям, під тиском "прокочуючись" по поверхні зуба, завдяки своїй пористій структурі втягує в себе наліт, створюючи ефект “снігової кулі”, ефективно видаляючи його. В результаті цього, це дозволяє не лише очистити зуби у важкодоступних місцях, а й гладко відполірувати їхню поверхню, що є хорошою профілактикою утворення зубного нальоту та каменю. Порошок є антиалергенним і не токсичним, має заокруглені краї, завдяки чому не пошкоджує емаль і м'які тканини, на відміну від соди, яка має форму зірочки з гострими краями.
·                 кінцеве полірування зуба за допомогою силіконових дисків і паст різної абразивності, які відполіровують зуб до блиску і насичують його фтором (протикаріозна дія).
Після закінчення процедури з пацієнтом проводиться навчання навикам чищення зубів. Щітки і пасти є різні, і виконують різні функції. Ми підбираємо індивідуально для кожного засоби для щоденної гігієни ротової порожнини. За допомогою професійної гігієни ми знімаємо зубні відкладення у важкодоступних місцях, продуваємо зубоясенну борозду, очищаємо пришийкову ділянку зуба, попереджуючи тим самим утворення карієсу і захворювання ясен. Під час професійної гігієни гине вся шкідлива мікрофлора, а це є доброю профілактикою неприємного запаху з рота. Професійна гігієна – це як генеральне прибирання.
Знімати зубні відкладення так само важливо, як і лікувати карієс, адже попередити захворювання набагато простіше, ніж його лікувати. Профілактика завжди дешевша за лікування, а лікування – за протезування та імплантацію. Дослідження довели, що при проведенні професійної гігієни один раз в шість місяців зменшується вірогідність утворення карієсу на 40-50%. Ось і виходить, що завдяки професійній гігієні порожнини рота можна уникнути багатьох захворювань зубо-щелепової системи. Професійна гігієна ротової порожнини.

Професійна гігієна в даний час є найважливішим елементом комплексного лікування захворювань тканин пар
одонту, а також невід'ємною складовою терапії всіх стоматологічних захворювань. 
Гігієна ротової порожнини - це професійне чищення зубів шляхом зняття зубного каменю, над- і під`ясенних зубних відкладень та згладжування поверхні кореня.
 

Особливу увагу заслуговує механізм формування зубних відкладень.
 
І. Процес починається з налипання органічних речовин на поверхню зуба, що призводить до утворення нальоту. В подальшому до нього приєднуються бактерії і продукти їх життєдіяльності, в результаті чого відбувається утворення твердої основи зубних відкладень. 

ІІ. Утворення надсенного зубного нальоту створює умови для формування під`ясенних зубних відкладень, які підтримують запальний процес в навколозубних тканинах.
 

ІІІ. З плином часу відбувається кальцифікація зубного нальоту, який перетворюється на зубний камінь. Зубний камінь служить "притулком" для бактерій, захищаючи їх від механічного та хімічного впливу, що створює сприятливі умови для їх росту та розмноження.
 

Таким чином утворюються сприятливі умови для розвитку такого захворювання як пародонтит. В процесі розвитку пародонтиту в тканинах, які оточують зуб, відбуваються запальні і деструктивні зміни кісткової тканини, що призводять до втрати зуба. Багатьма вченими в даний час доведено, що основною причиною захворювань пародонту є зубний наліт, який містить велику кількість мікроорганізмів.
 
Навіть при повсякденному догляді за зубами досить складно забезпечити повноцінне чищення зубів, особливо міжзубних проміжків, внаслідок чого в цих зонах відбувається активне накопичення зубних відкладень.
 
Професійну гігієну ротової порожнини слід проводити один раз на 6 місяців. Для проведення професійної гігієни ротової порожнини використовують ультразвуковий та порошкоструйний прилади. Працюючи цією методикою, безболісно знімаються зубні відкладення та поліруються поверхні зубів. Після зняття зубних відкладень використовують медикаменти, які насичують тканини зуба мінералами, знімають чутливість зубів та зміцнюють емаль.

Професійна гігієна ротової порожнини - це комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на виявлення зубних відкладень, та вибір оптимального методу їх усунення. Пацієнта навчають принципам індивідуальної гігієни ротової порожнини, дають рекомендації щодо використання додаткових профілактичних засобів догляду.

Чищення зубів (стандартний метод) - вранці і увечері. Алгоритм.

ІНДИВІДУАЛЬНА ГІГІЄНА ПОРОЖНИНИ РОТА


Індивідуальна гігієна включає цілу низку заходів щодо догляду за порожниною рота. Їх можна об'єднати в певний алгоритм
Чищення зубів (стандартний метод) - вранці і увечері
1.Вимити руки.
2.Підготувати зубну щітку.
3.Обробити флосами міжзубні проміжки.
4.Прополоскати рот.
5.Почистити зуби використовуючи метод, рекомендований лікарем (2-5 хв.
6.Знову обробити міжзубні проміжки.
7. Прополоскати рот ополіскувачем.
8. Провести масаж ясен пальцями або зубним масажером .
9.Закінчити гігієнічний догляд ванночками з мінеральної газованої води або спеціального ополіскувача.
10.Вимити щітку, намилити, поставити в стакан робочою головкою вгору. Алгоритм чищення зубів міняється залежно від віку і стану порожнини рота.





Помилки при чищенні зубів
1.    Формальний підхід (байдужість, пов'язана з простотою процедури: витрачається мало часу, нічому вчитися).
2.    Відсутність навиків і знань.
3.    Відсутність засобів гігієни порожнини рота.
4.    Відсутність догляду за порожниною рота після кожної їди.
5.    Тривале використовування засобів гігієни (втрачають очищуючі властивості).
6.    Неправильний вибір засобів гігієни.
7.    Неправильне використання засобів гігієни.